Психотерапія

Психотерапія лікує психічні захворювання, а також фізичні хвороби, у яких психічні чинники відіграють важливу роль. Сюди також належать психологічні наслідки сексуального насильства.

Психотерапія – це особиста розмова пацієнта із психотерапевтом. Лікарі або психологи, які пройшли кілька років підвищення кваліфікації в галузі психотерапії та мають ліцензію для здійснення медичної практики (апробація), можуть працювати психотерапевтами.

У рамках психотерапії не призначають жодних ліків. Якщо потрібно додаткове медикаментозне лікування, буде проведено консультацію із психіатром. Психіатри – це лікарі за основною професією.

У Німеччині розрізняють психотерапію відповідно до Закону про психотерапевтів і психотерапію відповідно до Закону про спеціалістів із нетрадиційної медицини.

У психотерапії відповідно до Закону про психотерапевтів використовуються науково визнані методи лікування, так звані методичні рекомендації:

• терапія поведінки;
• психотерапія на основі глибинної психології;
• аналітична психотерапія;
• систематична психотерапія для дорослих.

Ці методичні рекомендації застосовуються амбулаторно у психотерапевтичній практиці, а також (частково) стаціонарно в денних стаціонарах і поліклініках.

Психотерапію відповідно до Закону про психотерапевтів можуть проводити практикуючі лікарі, які мають державну ліцензію та підтвердження компетенції. Це лікарі, психологи або, у випадку психотерапії з дітьми та підлітками, також вихователі, які пройшли декілька років додаткового навчання. Таким чином, практиками можуть бути:

• медичні психотерапевти (наприклад, спеціалісти із психосоматичної медицини та психотерапії або спеціалісти із психіатрії та психотерапії);
• психотерапевти-психологи;
• дитячі та підліткові психотерапевти.

Психотерапія відповідно до Закону про психотерапевтів може фінансуватися державними та приватними медичними страховими компаніями.

У психотерапії згідно із Законом про спеціалістів із нетрадиційної медицини також можуть використовуватися методи лікування, які не є (достатньо) науково визнаними. Психотерапію можуть здійснювати:

• натуропати із загальною медичною ліцензією;
• натуропати, обмежені сферою психотерапії.

Якщо ви хочете працювати натуропатом, ви повинні скласти іспит, але вам не потрібно закінчувати державне навчання за напрямком психотерапії. Натуропати мають різну освіту, тому завжди необхідно з’ясувати його кваліфікацію. Як правило, психотерапія, що оплачується відповідно до Закону про спеціалістів із нетрадиційної медицини, не фінансується ні державними, ні приватними медичними страховими компаніями.

Поширеним травматичним розладом є посттравматичний стресовий розлад (ПТСР). За наявності посттравматичного стресового розладу застосовуються спеціальні методи терапії.

В основі цих методів лікування лежить аналіз пам’яті про травматичну подію. Це називається «відновлення після травми». Коли такі методи лікування використовуються для подолання наслідків травматичної події, психотерапію у просторіччі називають «травмотерапією».

Прикладом подібного методу лікування є десенсибілізація та переробка рухами очей (ДПРО). При ДПРО цілеспрямовані рухи очей під наглядом психотерапевта підтримують процес обробки інформації. Докладнішу інформацію про цей метод лікування можна знайти на сайті EMDRIA e.V..

У психотерапії гіпноз можна порівняти із глибокою релаксацією. Він може допомогти впоратися із травмою, але підходить не всім пацієнтам. Психотерапевти, які пройшли відповідну підготовку, можуть оцінити, чи підходить гіпноз у конкретному випадку.

ДПРО та гіпноз науково визнані для використання у психотерапії, але вимагають від терапевта спеціальної кваліфікації .

Соматичні переживання – це метод тілесної терапії, спеціально розроблений для лікування посттравматичного розладу. Цей метод лікування не визнано Науковою консультативною радою із психотерапії, тому не може використовуватися в контексті психотерапії відповідно до рекомендацій. Однак соматичні переживання можуть доповнювати психотерапію. Необхідно зазначити, що метод соматичних переживань зазвичай не фінансуються медичними страховими компаніями, але можуть фінансуватися іншими платниками, наприклад, Фондом сексуального насильства.

Травмотерапія зазвичай передбачає уникнення поточних загроз, наприклад, постійного контакту із кривдником. Якщо поточні загрози ще не усунено, психотерапія може бути дуже корисною без застосування травмотерапевтичних методів лікування. Додаткову інформацію можна знайти в розділі «Травма» на вкладці «Корисна інформація».

Усі ліцензовані психотерапевти вивчали, як лікувати травматичні розлади, зокрема ПТСР.

Ліцензовані психотерапевти – це лікарі або психологи, які пройшли кілька років підвищення кваліфікації в галузі психотерапії після вивчення медицини чи психології. До них належать:

• фахівці в галузі психіатрії та психотерапії;
• фахівці з дитячої та підліткової психіатрії;
• фахівці психосоматичної медицини та психотерапії.

Однак для застосування деяких методів лікування психотерапевтам потрібна спеціальна підготовка, щоб мати можливість урегулювати їх із медичною страховою компанією, наприклад, для десенсибілізації та переробки рухами очей (ДПРО) – метод лікування, у якому цілеспрямовані рухи очей підтримують процеси обробки. Для гіпнозу, який можна порівняти з різновидом глибокої релаксації у психотерапії, психотерапевтам потрібна спеціальна підготовка для його узгодження з медичною страховою компанією.

Травмотерапія часто пропонується спеціалістами з нетрадиційної медицини. Важливо, що єдиних стандартів навчання натуропатів немає. Якщо ви страждаєте від травматичного розладу, як-от посттравматичний стресовий розлад (ПТСР), і не вдається знайти вільне місце для запису до відповідного психотерапевта, рекомендується звернутися до натуропата, який спеціалізується на травмотерапії.

• Спеціалізацію на травмотерапії можна визначити, наприклад, на основі сертифіката Німецькомовного товариства психотравматологів (DeGPT).
• Сертифікованих ДПРО-терапевтів можна знайти на сайті професійної асоціації ДПРО-терапевтів Німеччини EMDRIA e.V..
• Сертифікованих терапевтів, які спеціалізуються на використанні травмотерапевтичного методу фізичної терапії Somatic Experiencing, можна знайти на сайті Somatic Experiencing Deutschland e.V..

Терапія за участю натуропатів зазвичай не фінансується державними чи приватними медичними страховими компаніями. Витрати на цю терапію можуть відшкодувати інші постачальники, наприклад, Фонд сексуального насильства.

Існує безліч різних ознак наявності проблем із психічним здоров’ям, наприклад, постійний сум, проблеми зі сном, дратівливість, спалахи гніву, неконтрольовані спогади про травмуючі ситуації («флешбеки») або сильний страх. Іноді перші ознаки психологічного дисбалансу виявляються тоді, коли людині важко впоратися з повсякденними завданнями, коли налагодження контакту з іншими людьми стає дедалі важчим або взагалі не приносить радість.

Психологічні кризи можуть по-різному проявлятися в дітей і підлітків. У деяких з’являються такі фізичні симптоми, як головний біль або біль у животі. Інші демонструють поведінку, яка вже не характерна для їхнього віку, наприклад, смоктання пальця або нічне нетримання сечі. Можливі також зміни в поведінці, як-от соціальна ізоляція чи зниження успішності.

Не всі описані тут симптоми мають бути результатом травматичного досвіду й можуть мати також інші причини.

Психотерапія може бути корисною, якщо хтось страждає або обмежений у повсякденному житті, у взаємодії з іншими, у школі, на навчанні або на роботі.

Якщо ви відчуваєте, що переживаєте психічну кризу, і вам важко впоратися з нею, зверніться за професійною допомогою в амбулаторне або стаціонарне відділення. Відомі психотерапевти пропонують сеанси, на яких можна розповісти про свою ситуацію та отримати консультацію.

Якщо ви вважаєте, що ваш член сім’ї або друг переживає кризу психічного здоров’я, поговоріть із ним і поясніть, що ви хвилюєтесь, і/або зверніться до консультаційного центруза порадою щодо подальших дій.

У розділі «Допомога у кризових ситуаціях» зібрано про це детальнішу інформацію. Ви також можете зателефонувати на такі гарячі лінії: гаряча лінія для допомоги постраждалим від сексуального насилля, гаряча лінія для підтримки постраждалих від насилля жінок, гаряча лінія для підтримки постраждалих від насилля чоловіків, телефон довіри або гаряча лінія для допомоги дітям і підліткам.

В амбулаторній психотерапії сеанси зазвичай відбуваються щотижня в кабінеті лікаря.

На відміну від амбулаторної психотерапії, під час стаціонарної терапії пацієнти залишаються у психосоматичній або психотерапевтичній клініці на ніч і протягом дня отримують широкий спектр терапевтичних послуг і, за необхідності, додаткове медикаментозне лікування.

На відміну від амбулаторної психотерапії, під час стаціонарної терапії пацієнти залишаються у психосоматичній або психотерапевтичній клініці на ніч і протягом дня отримують широкий спектр терапевтичних послуг і, за необхідності, додаткове медикаментозне лікування.

Перевага амбулаторної терапії полягає в тому, що ви, як пацієнт, можете відразу ж застосувати отримані знання та займатися своїми звичайними справами. Усе, чого ви навчилися під час психотерапії, можна випробувати в повсякденному житті та обговорити на психотерапевтичних сеансах. Ви можете відвідувати сеанси психотерапії протягом декількох місяців або навіть років і адаптувати своє лікування до індивідуальних потреб та рівня поточного стресу.

Існує також можливість проведення амбулаторної групової терапії або поєднання амбулаторної індивідуальної та групової терапії. Національна асоціація лікарів обов’язкового медичного страхування збирає на своєму сайті корисну інформацію про амбулаторну психотерапію .

Психотерапія – це особиста розмова пацієнта із психотерапевтом. Під час перших сеансів психотерапевт і пацієнт разом визначають цілі психотерапії та теми, над якими необхідно працювати. Іноді під час психотерапії виникають також інші цілі та теми. У рамках психотерапії для дітей часто використовуються ігри.

Медичні та психологічні психотерапевти дотримуються політики конфіденційності. У рамках психотерапії не призначають жодних ліків. За потреби залучаються психіатри, тобто медичні працівники, які мають освіту в галузі психіатрії та психотерапії.

Психотерапія, що фінансується за допомогою державної або приватної страхової компанії, завжди починається із психотерапевтичної консультації. Під час консультації з’ясовується, яка пропозиція допомоги підходить вам найбільше. Наприкінці консультації дається письмова рекомендацію щодо подальших дій.

Протягом годин прийому ви можете звертатися безпосередньо до перерахованих нижче фахівців і координаційних центрів, тобто направлення від сімейного лікаря не потрібне:

• психотерапевти-психологи;
• дитячі та підліткові психотерапевти-психологи;
• фахівці в галузі психіатрії та психотерапії;
• фахівці з дитячої та підліткової психіатрії та психотерапії;
• фахівці психосоматичної медицини та психотерапії;
• фахівці, які спеціалізуються на додатковому напрямку «Психотерапія»;
• відділення амбулаторної психіатрії при лікарнях психіатрії та психотерапії для дорослих, а також для дітей і підлітків;
• вузівські амбулаторії при психологічних факультетах університету;
• амбулаторії при інститутах підвищення кваліфікації психотерапевтів.

Національна асоціація лікарів обов’язкового медичного страхування також пропонує можливість запису на прийом для тих, хто має державне медичне страхування. Телефонуйте цілодобово за номером 116117 або онлайн і записуйтеся на психотерапевтичну консультацію.

У розділі «Пошук допомоги» також зареєструвалися деякі психотерапевти.

Якщо ви вже були на психотерапевтичній консультації, і у вас є рекомендації щодо невідкладної терапії або методичної психотерапії, у реєстратурі вам допоможуть знайти вільне місце для проходження терапії.

Час очікування запису на на пробний сеансне може перевищувати чотирьох тижнів, якщо під час консультації вам було надано методичні рекомендації із психотерапії. Якщо під час консультації було рекомендовано невідкладне лікування, час очікування не може перевищувати двох тижнів. Немає місця до бажаного спеціаліста чи на бажану дату. Тому, якщо ви хочете записатися на прийом до конкретного фахівця, для цього вам необхідно зателефонувати безпосередньо йому.

Також Консультаційні центри можуть вам допомогти у пошуках вільного місця. Вони зазвичай мають хороші зв’язки на місцевому рівні та знають терапевтів, які спеціалізуються на травмотерапії.

Психотерапія, що фінансується за допомогою державної або приватної страхової компанії, завжди починається із психотерапевтичної консультації. Під час консультації, яка триває майже 50 хвилин, з’ясовується, яка пропозиція допомоги підходить вам найбільше.

Під час консультації ви можете розповісти, які у вас проблеми із психічним здоров’ям, і як вони проявляються в повсякденному житті. Психотерапевт знайомить вас з окремими психотерапевтичними процедурами та формами лікування, а ви зможете поставити запитання, які вас цікавлять.

До психотерапії не завжди вдається приступити відразу. Буває так, що у психотерапевта немає місця для своєчасної терапії відразу після консультації. Нехай це вас не бентежить! Ви можете використовувати сеанси психотерапевтичних консультацій, щоб дізнатися, чи підходить вам терапія і якою може бути форма лікування.

Наприкінці консультації ви отримаєте письмовий висновок з інформацією про те, яка допомога вам рекомендується – наприклад, невідкладна допомога, методичні рекомендації із психотерапії, стаціонарне лікування, консультування чи відвідування групи самодопомоги. Ця письмова рекомендація є важливою. Якщо вам терміново потрібна невідкладна допомога чи методичні рекомендації із психотерапії, ви маєте право записатися на прийом в реєстратурі.

Після того, як на психотерапевтичній консультації ви отримали рекомендацію щодо проходження психотерапії, проводяться так звані «пробні сеанси». Може бути проведено від двох до чотирьох пробних сеансів по 50 хвилин кожен, під час яких відбувається знайомство пацієнта й терапевта.

На цих сеансах психотерапевти перевіряють, чи можуть вони запропонувати вам відповідне лікування. На пробних сеансах психотерапевт також визначає можливі цілі терапії та на їх основі складає план лікування. Це допоможе вам отримати хоча б приблизне уявлення про лікування та передбачувану тривалість психотерапії.

Під час пробних сеансів ви можете перевірити, чи вдасться вам побудувати довірливі відносини з терапевтом. Відносини з терапевтом є важливим підґрунтям терапії. Тому вам необхідно звернути особливу увагу на те, як ви почуваєте себе під час цих сеансів. Чи відчуваєте ви себе в надійних руках і чи достатньо інформації маєте про заплановане лікування? Поставте всі свої запитання. Чи можете ви розповісти про все, що у вас на думці? Якщо ні, спробуйте записатися на прийом до іншого фахівця. Ви можете знову відвідати чотири пробні сеанси в іншого психотерапевта.

Після завершення пробних сеансів ви разом зі своїм психотерапевтом подаєте заяву до медичної страхової компанії на відшкодування витрат. Страхова компанія має ухвалити рішення протягом трьох тижнів у випадку подачі заяви на проходження короткострокової терапії та протягом п’яти тижнів – у випадку довгострокової терапії.

Якщо під час психотерапевтичної консультації вам порекомендували невідкладну терапію, її можна розпочати негайно, якщо психотерапевт має вільне місце. Подавати заяву до медичної страхової компанії не потрібно, оскільки невідкладне лікування сприяє швидкому покращенню ситуації при гострих кризах.

Невідкладна терапія зазвичай складається із дванадцяти сеансів по 50 хвилин кожен. У випадку з дітьми та підлітками зазвичай опікунів можна залучити на три додаткові сеанси по 50 хвилин кожен.

Якщо психотерапевт не може запропонувати місце, вам допоможуть знайти місце для проходження невідкладної терапії протягом двох тижнів у реєстратурі Національної асоціації лікарів обов’язкового медичного страхування. Для цього телефонуйте за номером 116117 або звертайтеся онлайн.

Після невідкладного лікування можна пройти сеанси регулярної психотерапії.

Докладніше про невідкладну терапію можна дізнатися на сайті «Шляхи до психотерапії» Федеральної палати психотерапевтів.

Усе, що ви обговорюєте під час психотерапії, принципово підпадає під дію законодавчої політики конфіденційності. Психотерапевтам забороняється розповідати, що ви проходите психотерапію або що ви сказали під час психотерапії. Психотерапевти можуть передавати інформацію лише за згоди пацієнта.

Психотерапевти можуть порушувати зобов’язання про конфіденційність (§ 34 StGB) лише у виняткових випадках, якщо в цей час існує серйозна небезпека для життя та здоров’я, і їй не можна запобігти будь-яким іншим чином. Існує ще один виняток – наявність важливих ознак загрози для здоров’я та життя дитини чи підлітка (§ 4 KKG).

Під час лікування дітей і підлітків психотерапевти зобов’язані надавати інформацію їхнім батькам чи законним опікунам. Це означає, що психотерапевти повинні передавати довірену їм інформацію батькам або законним опікунам дитини чи підлітка. Однак зобов’язання надавати інформацію обмежується правом неповнолітнього на самовизначення. Зазвичай, діти отримують право на самовизначення з 14 років. Однак за певних обставин це право можуть отримати діти молодшого віку, особливо якщо передача інформації батькам може призвести до виникнення загрози для здоров’я та життя дитини.

До речі, психотерапевти мають право відмовитися від надання свідчень під час кримінального процесу (§ 53 КПК). Це означає, що вони можуть відмовитися від надання інформації про пацієнтів, якщо пацієнти не дають на це прямої згоди.

Якщо під час психотерапії ви відчуваєте дискомфорт, про це необхідно сказати. Психотерапевт обов’язково візьме це до уваги. Разом ви можете обговорити, що може допомогти вам почуватися комфортніше під час психотерапії.

Однак, якщо ви незадоволені вже протягом тривалого часу й не можете знайти вирішення цієї проблеми, ви маєте право в будь-який час самостійно припинити психотерапію. Зазвичай медичні страхові компанії дозволяють перенести решту затверджених годин психотерапії на сеанси з іншим психотерапевтом.

Якщо ви відчуваєте, що з вами поводилися неправильно, були порушені етичні норми або психотерапевт перервав психотерапію без будь-яких пояснень, ви можете конфіденційно, безкоштовно та, якщо необхідно, анонімно звернутися за порадою до спілки з етики.

• Для отримання додаткової інформації перейдіть на сайт спілки з етики.

• Ви можете дізнатися більше про свої права як пацієнта в посібнику Федеральної палати психотерапевтів.

Психотерапевти з ліцензією на медичне страхування не завжди можуть запропонувати терапію найближчим часом, особливо людям із державним медичним страхуванням.

Якщо вам не вдалося отримати направлення до терапевта в реєстратурі Національної асоціації лікарів обов’язкового медичного страхування, ви можете подати заяву до своєї медичної страхової компанії на лікування у приватній психотерапевтичній клініці.

Однією з умов є наявність у психотерапевта офіційної ліцензії на практику та необхідного досвіду (поведінкова терапія, психотерапія глибинної психології, психоаналітична психотерапія чи системна терапія для дорослих). Однак психотерапевту не обов’язково мати ліцензію на медичне страхування. Це називається процедурою відшкодування витрат. Однак на практиці багато заявок на відшкодування витрат відхиляються страховими компаніями. Це також має місце, якщо застрахована особа може надати докази того, що психотерапія є необхідною і її не можна відкладати, а домовитися про лікування у психотерапевтів за контрактом не вдалося.

Якщо вам доведеться довше чекати на звільнення місця для проходження терапії, ви також можете звернутися до спеціалізованого консультаційного центру . Вони часто надають постраждалим необхідний супровід і підтримку протягом більш тривалого періоду часу. У спеціалізованих консультаційних центрах також пропонують терапевтичні послуги, які ви можете відвідувати, доки не знайдете місце для терапії.

Багато натуропатів також пропонують психотерапію. Витрати на ці послуги зазвичай не відшкодовуються державним або приватним медичним страхуванням. Для фінансування психотерапії можна звернутися до інших спонсорів, наприклад, до Фонду сексуального насильства.

Спілкування з іншими постраждалими у групі самодопомоги також може бути корисним, однак воно не замінить психотерапію.

Під час стаціонарного лікування пацієнти зазвичай госпіталізуються до клініки та проводять там день і ніч. У разі критичної ситуації вони отримують негайну допомогу як вдень, так і вночі.

Стаціонарне лікування може бути необхідним, якщо психічне захворювання особливо тяжке і, наприклад, амбулаторне лікування не дає результатів. Або якщо психічне захворювання переростає у кризу, і людина вже не може справлятися з повсякденним життям або виходити на роботу протягом тривалого часу.

Однак існує також ризик того, що перебуваючи вдома, постраждалі з часом повернуться до старих моделей мислення та поведінки. Це трапляється тому, що після перебування у клініці вони знову стикаються зі своїм повсякденним життям і його проблемами. Тому, як правило, до періоду життя після виписки потрібно готуватися ще під час перебування на стаціонарному лікуванні. У 2018 році на додаток до стаціонарного лікування було введено так зване лікування, еквівалентне стаціонарному. Воно відповідає стаціонарному лікуванню, але проходить удома.

Під час напівстаціонарного лікування хворі проводять день у клініці, а ввечері повертаються додому. Перевага такого лікування полягає в тому, що пацієнт отримує ретельний догляд. і водночас проводить час удома, що може полегшити повернення до повсякденного життя після лікування.

Лікування складається з різних терапевтичних моделей.

До них належать:

• індивідуальна або групова психотерапія;
• медична допомога;
• медикаментозна терапія;
• ерготерапія;
• методи творчої терапії, наприклад, арт-терапія або музична терапія;
• методи фізичної терапії;
• техніки релаксації;
• психоосвіта;
• фізіотерапія;
• спорт і ЛФК.

Для забезпечення всіх видів терапії різні професіонали в галузі медицини, психотерапії, фізіотерапії, охорони здоров’я та іншого медперсоналу працюють разом, як команда.

Для приймання на стаціонарне або напівстаціонарне лікування у клініці зазвичай потрібне направлення від психотерапевта чи лікаря.

Направлення можна отримати в таких лікарів:

• сімейний лікар;
• психотерапевт;
• дитячі та підліткові психотерапевти;
• фахівці в галузі психіатрії та психотерапії;
• фахівці з неврології;
• фахівці з дитячої та підліткової психіатрії та психотерапії.

Перед госпіталізацією більшість клінік призначають потенційним пацієнтам зустріч, щоб обговорити, чи необхідне лікування, і чи може клініка забезпечити проходження відповідної терапії. Стаціонарне або напівстаціонарне лікування пропонують такі установи:

• спеціалізовані клініки психіатрії та психотерапії;
• спеціалізовані клініки дитячої та підліткової психіатрії та психотерапії;
• спеціалізовані клініки психосоматичної медицини та психотерапії;
• лікарні загального профілю із психіатричними, психотерапевтичними чи психосоматичними  відділеннями;
• клініки психосоматичної або психотерапевтичної реабілітації.

Ви шукаєте клініку чи амбулаторію у своєму районі? У розділі «Пошук допомоги» можна знайти кілька вдалих варіантів.

У деяких випадках державні медичні страхові компанії покривають витрати на стаціонарне або напівстаціонарне лікування.

Це той випадок, коли

• пацієнт має захворювання, яке не лікується амбулаторно;
• криза потребує стаціонарного лікування;
• амбулаторне лікування не призвело до покращення.

Лікування призначають лікарі загальної практики, лікарі вузької спеціалізації або (дитячі та підліткові) психотерапевти.

Для приймання на стаціонарне або напівстаціонарне лікування необхідно подати заяву. Якщо ви працюєте, витрати на лікування покриває, наприклад, німецький пенсійний страховий фонд. Вам необхідно також подати заяву на медичну реабілітацію. У цьому вам можуть допомогти лікарі чи психотерапевти. Якщо ви не працюєте, а отже за вас не несе відповідальності жоден постачальник послуг, заяву необхідно подати до медичної страхової компанії. Якщо медична страхова компанія покриває витрати, ваш лікар або психотерапевт може подати заявку на медичну реабілітацію.

Бажаєте дізнатися більше про покриття витрат на лікування? Докладніша інформація доступна в посібнику Федеральної палати психотерапевтів.

Якщо ви хочете дізнатися більше про психотерапію, ця інформація може вам допомогти.

Ви хочете пройти терапію

• На сайті «Шляхи до психотерапії» наведено багато практичних порад і довідкової інформації на тему психотерапії.

Ви, як батьки, хочете знати більше

• У брошурі «Питайте сміливо, дійте розсудливо» вам, як батькам, розповідається про способи боротьби із сексуальним насильством.
• Посібник «Психотерапія для дітей і підлітків – інформація для батьків» супроводжуватиме вас на шляху вивчення психотерапії.

Ви працюєте з молоддю.

• Сайт Федеральної палати психотерапевтів «Коли почуття розривають на частини»допомагає молоді розібратися, що з ними відбувається та що означають їхні почуття.

Ви працюєте з біженцями

• Видання «Посібник для батьків-біженців» містить корисну інформацію для сімей біженців із травмованою дитиною та допомагає фахівцям підтримувати батьків.